Сьогодні інклюзивність і wellbeing у вищій освіті – це вже не тренд, а реальна потреба, яку університети не можуть ігнорувати. Саме тому Українська Асоціація Маркетингу разом із Університетом Екзітера та Науково-методичним центром вищої та фахової передвищої освіти провели вебінар, присвячений практикам підтримки студентів і адаптації навчального процесу для здобувачів з особливими освітніми потребами – Турбота про здобувача освіти та інклюзивність. Досвід університетів Великої Британії.
У цій статті ми зібрали найважливіші тези та робочі інсайти з виступу Наталії Писаренко та Ольги Матвієць – про те, як британські університети вибудовують інклюзивне середовище, чому тема ментального здоров’я студентів стає критичною і що з цього досвіду може бути корисним українським закладам освіти вже зараз.
Спікерки вебінару:
Наталія Писаренко, к.е.н., має понад 20 років досвіду викладання в Україні, директорка магістерської програми з маркетингової бізнес-аналітики, викладає маркетинг, диджитал аналітику в університеті Екзітеру (UK).
Наталія нещодавно долучилася до Ради Української Асоціації Маркетингу.
Ольга Матвієць, к.е.н., має понад 10 років досвіду викладання в Україні, в Університеті Екзітеру викладає економічні дисципліни та відповідає за вступний тиждень студента, який у Британії є надзвичайно важливим для інтеграції студентів у університетське життя.
У 2022 році Університет Екзітера (University of Exeter) був визнаний найкращою бізнес-школою, а нещодавно отримав британську нагороду за впровадження практик благополуччя. Цей успіх пояснюється тим, що університет був піонером у впровадженні практик інклюзивності, особливо під час COVID-19, коли стало зрозуміло, що багато студентів мають ментальні проблеми та не можуть впоратися з навантаженням.
Період пандемії став моментом усвідомлення: університети побачили, наскільки велика кількість студентів стикається з ментальними труднощами, емоційним виснаженням, неможливістю впоратися з академічним навантаженням у нових умовах. Це змусило заклади вищої освіти дуже швидко перебудовувати свої процеси.
Актуальність інклюзивної освіти
Хоча для України тема інклюзивності та ментального здоров’я зараз надзвичайно актуальна, у Великій Британії вона не менш гостра. Статистика показує значне зростання кількості студентів із проблемами ментального здоров’я у порівнянні з 2010 роком. Причин багато: від стресу до соціальних та економічних викликів.
У 2023 році масштабне опитування студентів Великої Британії показало, що 57% студентів зазначили проблеми з психічним здоров’ям, а 27% мали діагностовані розлади.
Цікаво подивитися й на відповіді студентів на запитання про їхні відчуття в перші тижні навчання. Коли вони лише приїжджають до університету, навіть у спокійному, безпечному середовищі, спектр емоцій дуже широкий. Так, вони відчувають радість і захоплення. Але водночас – самотність, нервозність, ніяковість, перевантаження, розгубленість. Вони щасливі і одночасно переповнені тривогою.
Навіть студенти без формально визначених проблем стикаються з істотним емоційним навантаженням у період адаптації. А отже, система підтримки та інклюзивні підходи потрібні не «окремим категоріям», а фактично всім.
Тема інклюзивності є надзвичайно масштабною. Наталія Писаренко наголошує: її неможливо вирішити лише на рівні університету. Її неможливо повністю вирішити лише на рівні міністерства чи навіть через ухвалення окремого закону. Це робота всього суспільства.
Інклюзія починається з базового розуміння: усі люди рівні у своїй гідності, а відповідальність за створення рівних можливостей лежить на кожному з нас. Якщо ми приймемо цей принцип як фундаментальний, тоді стане зрозуміло, як вибудовувати систему.
Жодні процедури не працюватимуть, якщо в суспільстві немає культури прийняття. Якщо ми звертаємо на людину надмірну увагу через її особливості, якщо дозволяємо собі недоречні жарти, якщо ігноруємо потреби – або навпаки, надмірно опікуємося і позбавляємо автономії – система руйнується.
Інклюзія – це баланс між підтримкою і повагою до самостійності.
На університети сьогодні лягає величезне навантаження. Адже університет – це не лише місце отримання знань. Так, його основна функція – забезпечити якісний освітній процес. Але водночас університет є простором соціалізації. Він має навчити людей жити і взаємодіяти в інклюзивному середовищі.
Інклюзія формується через повсякденність. Через тести, кейси, приклади, через спеціалізовані дисципліни, які готують студентів до життя і роботи в різноманітному середовищі. Адже університет має не лише навчати професії, а й готувати до взаємодії в реальному суспільстві.
РОЛЬ ДЕРЖАВИ та галузевих інституцій
Якою є роль держави? Насамперед – створення законодавчої рамки.
У Великій Британії університети є автономними. Держава та міністерство безпосередньо не втручаються у щоденну діяльність закладів і не диктують детально, що саме має бути зроблено. Проте існує чітка законодавча рамка, зокрема, Equality Act 2010 – документ, який гарантує рівний доступ до можливостей у сфері освіти, праці та суспільного життя.
На рівні галузі створюються додаткові ініціативи. Наприклад, існує Хартія ментального здоров’я, до якої університети можуть долучатися добровільно. Підписуючи її, заклад бере на себе зобов’язання системно працювати над дотриманням принципів рівності, підтримки добробуту та інклюзивності.
Чому долучення відбувається поступово? Тому що система вищої освіти у Великій Британії дуже різноманітна – близько 300 університетів із різним рівнем фінансування, різною інфраструктурою та історією. Є сучасні кампуси з новими будівлями, а є університети з приміщеннями, яким 200–300 років. Очевидно, що повна фізична перебудова таких будівель з урахуванням усіх стандартів інклюзивності потребує значних ресурсів.
Не всі університети можуть забезпечити 100% аудиторій сучасним обладнанням для гібридного навчання. Наприклад, в університеті Екзітеру після COVID-19 кожна аудиторія оснащена технікою для запису, трансляції, мікрофонами та мультимедійним обладнанням.
Тому зміни відбуваються поетапно. У хартіях та стратегічних документах зафіксовано принцип:
- якщо проєктуються нові будівлі – інклюзивність враховується одразу
- якщо плануються ремонти – принципи доступності інтегруються в процес
- якщо здійснюються модифікації – вони мають відповідати стандартам рівних можливостей
Ще один важливий напрям державної політики – профілактика студентських суїцидів. Це серйозна проблема, якій приділяється значна увага. Проводяться дослідження, створюються спеціальні комісії, розробляються рекомендації для університетів щодо виявлення ризиків та підтримки студентів.
Окремо варто підкреслити: у системі створено багато каналів для того, щоб почути голос студента. Існують студентські представництва, механізми анонімного зворотного зв’язку, спеціальні онлайн-платформи з детальною інформацією для студентів з особливими потребами – що їм доступно, на яку підтримку вони можуть розраховувати, як ініціювати адаптації.
Держава також посилила систему охорони здоров’я – Служба охорони здоров’я отримала близько 9000 нових працівників, переважно фахівців у сфері психічного здоров’я.
І тут важливо розуміти: університети не можуть діяти ізольовано. Вони мають кооперуватися із закладами охорони здоров’я, волонтерськими організаціями, соціальним бізнесом, соціальними службами. Є питання, які виходять за межі компетенції звичайного навчального процесу, і університет не може та не повинен вирішувати їх самостійно.
Отже, держава прийняла акт про рівність, рекомендувала приєднання до відповідних ініціатив, але активно не втручається в операційні процеси університетів. Натомість на рівні галузі відбувається дуже багато змін.
Наприклад, Office for Students – це організація, яка опікується стандартами у сфері вищої освіти. І поряд зі стандартами якості освіти існують стандарти, спрямовані на забезпечення рівних можливостей для всіх студентів.
Тож, у Великій Британії ключовим документом став Equality Act 2010. Саме він закріпив принцип рівних прав і рівних можливостей у сфері праці, освіти та суспільного життя. Відповідно до цього закону всі роботодавці, університети та організації зобов’язані забезпечувати рівні можливості шляхом так званих «reasonable adjustments» – розумних коректив.
Кожен викладач, куратор, директор програми несе зону відповідальності.
І це справді працює. Після того як у Великій Британії почали системно змінювати підходи – процеси, процедури, культуру ставлення – особливо в останні роки, дослідження показали позитивну динаміку:
- 77% студентів зазначили, що їхня академічна успішність покращилася.
- 75% сказали, що стали краще розуміти навчальний матеріал.
- У зворотному зв’язку студенти повідомляють про зростання впевненості в собі та зменшення рівня стресу.
Щоб формувати цю культуру, університети зобов’язують нових співробітників проходити тренінги:
- із безпеки
- з інклюзивності
- підтримки wellbeing
- реагування на ситуації зі здоров’ям (що робити, якщо комусь стало погано, куди звертатися, як діяти)
Ці онлайн-тренінги обов’язкові для всіх – так само, як і для студентів під час вступного тижня.
Про яку саме інклюзивність йдеться?
Інклюзія охоплює:
- фізичні особливості: порушення мобільності, слуху, зору
- ментальне здоров’я: широкий спектр розладів
- довготривалі хвороби: понад 12 місяців
- хронічні хвороби: наприклад, діабет
- тимчасові проблеми: переломи, відновлення після хвороб
Отже, інклюзивність – це не лише про постійну інвалідність. Це про широкий спектр станів – постійних, довготривалих і тимчасових – які можуть впливати на здатність студента повноцінно навчатися.
ЩО ТАКЕ РОЗУМНІ КОРЕКТИВИ і потреби студенту?
Розумні корективи допомагають студентам реалізувати потенціал: фізичний доступ до будівлі, розуміння матеріалу, прослуховування лекцій, взаємодія з іншими.
Ці «розумні корективи» мають бути такими, щоб студент міг досягти встановлених результатів навчання. Можна коригувати процедури навчання, форми оцінювання, методи подачі матеріалу, але не можна знижувати національні стандарти чи професійні кваліфікації. Підготовка за надто низькими стандартами поставила б їх у невигідне становище порівняно з тими, хто отримав освіту за більш високими критеріями.
В університетах створені спеціальні департаменти, які разом із психологами та іншими фахівцями аналізують конкретні випадки. Наприклад, для певної спеціальності може бути критично важливим володіння конкретними навичками. Якщо студент не володіє ними на необхідному рівні, він фізично не зможе виконувати професійну діяльність. В інших сферах, навіть за наявності певних обмежень, студент може успішно навчатися і працювати, якщо застосовані розумні корективи.
Те саме стосується мобільності та інших аспектів фізичного або психологічного здоров’я. Для кожної спеціальності розробляються умови, які дозволяють студенту з особливостями навчатися разом з усіма іншими студентами без втрати якості освіти.
Мова йде про навчання разом з усіма, тобто створення адаптованих умов для всіх студентів у загальній аудиторії.
Звичайно, існують окремі програми або в окремих інститутах, спеціально орієнтовані на студентів із більш серйозними фізичними чи психологічними потребами. Вони також надають професійну освіту та кваліфікації, але з урахуванням особливостей цільової групи.
Отже, коли мова йде про студентські потреби, всі нормативні акти, цінності та корекції процесу мають перш за все орієнтуватися на потреби студента, забезпечуючи баланс між підтримкою та розвитком компетенцій.
Кожен студент має можливість розробити свій індивідуальний план, що зазначає необхідні зміни в навчальному процесі, адаптовані під студента.
Таким студентам дуже важливо отримати інформацію стосовно організаціх процесу навчання:
- доступ до електронних ресурсів та навчальних матеріалів
- організацію навчального процесу, графік лекцій і семінарів
- виконання курсових робіт та інших завдань
- плани та очікування за кожною дисципліною
- ресурси підтримки та допомоги
Цю інформацію студент повинен отримати до початку семестру, наприклад, за два тижні до старту навчання студент отримує документ, де чітко зазначено, що від нього будуть очікувати, які ресурси та підтримку він може отримати, а також план роботи на семестр.
Адаптація студента до життя в університетському середовищі – це не лише навчання. Студент має мати друзів, будувати взаємовідносини з однокурсниками та викладачами, інтегруватися у студентську спільноту.
Важливим є також наявність фізичного та психологічного простору – студенту потрібен час і місце для відпочинку, самостійної роботи та відновлення.
У рамках вебінару Наталія та Ольга зосередилися на трьох аспектах адаптації:
- Адаптація навчального процесу – організація лекцій, семінарів, оцінювання та навчальних ресурсів відповідно до потреб студентів.
- Адаптація психологічного або соціального простору – створення комфортного, безпечного та підтримуючого середовища.
- Ставлення та культура взаємодії – формування атмосфери поваги, взаємодопомоги та інклюзії.
Фізична адаптація (пандуси, підйомники, обладнання) також важлива, але у рамках вебінару зроблено акцент на адаптації навчального та соціального середовища.
АДАПТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
- Розумне планування кількості іспитів на день або на тиждень. Не може бути два іспити в один день. Якщо раптом таке трапляється, викладач одразу отримує лист від деканату з проханням змінити день.
- Доступ до надання підтримки. Підтримка на кожному кроці: є до кого звернутися, є з ким поговорити, є контактна особа, до якої ти можеш постукатися.
- Контакт зі співробітниками, якщо ти відсутній.
- Збереження конфіденційності щодо твого ментального здоров’я.
Як викладач може зробити навчання інклюзивним?
Що вимагається від викладача, як викладачі зобов’язані адаптувати свою дисципліну, навчальний модуль для різних груп студентів з різними вимогами? Університетом розроблені практики, що адаптують навчальний процес таким чином, що він покриває потреби більшості студентів, навіть з особливими потребами. Додаткові коригування можливі на рівні організації іспитів.
Доступ матеріалів за 24 години. Усі матеріали (слайди, завдання на практичні чи семінарські заняття) для конкретної лекції чи практичного заняття повинні бути опубліковані у відповідному електронному середовищі за 24 години.
Чому? Якщо є студенти зі слабким здоров’ям, вони повинні мати час адаптувати ці матеріали відповідно до своїх вимог і потреб. Інколи студентам з дислексією, наприклад, потрібен час, щоб перекласти нові терміни і слова та бути готовими до лекції або практичного заняття.
Запис і розшифровка лекцій. Усі лекційні заняття обов’язково повинні записуватися – аудіо і відео. Це не робиться окремо викладачем, запис здійснюється централізовано і забезпечується технічною командою університету. Для цього всі лекційні аудиторії повинні бути забезпечені відповідними технічними засобами.
Будь-який модуль, будь-яка навчальна дисципліна – всі лекції записуються і публікуються одразу після заняття на онлайн-ресурсах. Ці ресурси доступні студентам протягом навчального періоду – одного або двох семестрів, залежно від дисципліни.
Розшифровка лекцій означає, що всі аудіо- та відеозаписи повинні мати транскрипцію. Тобто з розшифровкою, щоб студенти могли готуватися і мали можливість прочитати лекцію.
Наявність мікрофона у викладача. Для лекційних занять обов’язковим є використання мікрофону. Для практичних занять такої вимоги немає, оскільки вони проводяться в менших аудиторіях. Для великих лекційних аудиторій і лекційних занять викладач обов’язково використовує мікрофон.
Попередження про зміни – заздалегідь. Про зміну аудиторії або зміну часу проведення заняття відповідальна особа повідомляє студентів електронним листом листом. Чим раніше – тим краще. Зазвичай це 48 годин.
Групова робота та альтернативні завдання. Є певні обмеження, і вони можуть визначатися індивідуальним навчальним планом. Є студенти, які відповідно до свого психологічного стану не можуть працювати в групі з іншими студентами.
Якщо модуль або дисципліна передбачає, наприклад, курсову роботу в групі, тоді викладач зобов’язаний запропонувати альтернативне завдання – не групова робота, а самостійна робота студента. Всі контрольні заходи з груповою роботою мають мати альтернативну форму оцінювання.
Ольга навела приклад: студент працював у групі, але мав певні труднощі з виступами перед іншими людьми. Він брав активну участь у підготовці, але під час презентації не презентував свою частину роботи. Це було адаптовано.
Виклик до дошки заборонений. Викладач не має права викликати до дошки або вимагати відповіді на питання студента без його бажання. Це дуже стресова ситуація для студентів з окремими психологічними станами. Якщо викладач хоче розвинути дискусію або обговорити питання, воно задається всій аудиторії і кожен дає відповідь за бажанням. Викладач має знайти альтернативні форми індивідуального контролю. Якщо персональні виступи передбачені в рамках опанування дисципліни, то студент знає про це заздалегідь і має час підготуватися в тому числі психологічно. Такі студенти також можуть робити презентацію особисто викладачеві або записувати на відео.
Перевірка робіт – є рекомендації і список практичних кроків, як це робити. Якщо іспит проходить офлайн у кампусі, роботи студентів з індивідуальними навчальними планами позначають спеціальною наліпкою. Викладач бачить лише номер кандидата, а не прізвище – оцінювання відбувається повністю анонімно. Наліпка сигналізує, що для цього студента можуть діяти окремі вимоги, наприклад, не враховувати певні граматичні помилки чи особливості побудови речень. Це важливо для студентів з дислексією. Виняток – лінгвістичні дисципліни. Шифрування та маркування робіт здійснює екзаменаційний офіс, тому викладач отримує лише те, що має оцінити, – без персональних даних.
На скріні з презентації Наталії та Ольги більше прикладів.
АДАПТАЦІЯ ФІЗИЧНОГО ПРОСТОРУ
Зони для роботи або відпочинку. В університеті є такі місця зі столиками, стільцями, обов’язково з доступом до електромережі, де студенти мають можливість попрацювати або відпочити, або мати соціальну частину життя зі своїми одногрупниками, наприклад, між парами.
Це те, що університети можуть забезпечити, і це не потребує великих інвестицій. Такі соціальні куточки, соціальні фізичні простори, є доступними абсолютно у кожній будівлі університету. Усі коридори мають ці стільці, увесь простір використовується.
Бібліотека. Сьогодні бібліотека переобладнана під простір для індивідуального навчання. Це тиха зона. Є й інші тихі зони. На сайті університету, у розділі «Wellbeing», студент може подивитися, де є тихі зони, в яку будівлю можна піти і знайти для себе місце.
Доступ до питної води у всіх корпусах для студентів та викладачів.
Велика увага спорту. Розклад формується так, щоб у середу у другій половині дня студенти могли приділити увагу спортивним секціям, гурткам, асоціами. Спортивні команди університету – важлива частина життя для більшості студентів.
Цифрова інклюзивність
Ми живемо в електронному світі і більшість навчального процесу так чи інакше пов’язана з цифровим середовищем. Тому важливо забезпечити цифрову доступність (Digital Accessibility) усіх ресурсів.
Текст повинен бути адаптований. Модульне середовище, електронні платформи, слайди, Outlook System, SharePoint – усе має бути доступним. Усі картинки, документи та відео також повинні бути адаптовані.
Це стосується усіх видів ІТ-ресурсів університету і є частиною забезпечення інклюзивності в освітньому процесі.
Доступність тексту:
- Колір
- Шрифт та розмір шрифту (простий, без гачків)
- Контраст між текстом і фоном
- Мова проста і зрозуміла
- Вирівнювати текст по лівому краю, якщо присутні довгі абзаци
- Не виділяти текст кольором, а робити напівжирний шрифт
- Використовути стилі заголовків
Більше інформації можна переглянути у презентації Наталії Писаренко та Ольги Матвієць.
Українська Асоціація Маркетингу щиро дякує спікеркам – Наталії Писаренко та Ользі Матвієць – за практичний та корисний вебінар, цінну інформацію та приклади з власного досвіду.
Учасникам – за цікавість до теми, активність та прагнення змінювати освітнє середовище в Україні.
Науково-методичному центру вищої та фахової передвищої освіти – за співорганізацію заходу та підтримку ініціативи Української Асоціації Маркетингу, спрямованої на поширення практик турботи про здобувача та адаптації навчального процесу для студентів та учнів з особливими освітніми потребами.
Цей вебінар ще раз нагадав, що інклюзивність – це про спільну справу, про відповідальність кожного з нас. Саме через такі відкриті зустрічі, професійні діалоги народжуються рішення, які змінюють освітнє середовище на краще, – Ірина Лилик, президентка Української Асоціації Маркетингу
Корисні матеріали
- Особливості підготовки маркетологів у Великій Британії – стаття Наталії Писаренко у журналі Маркетинг в Україні №1-2/2025
2. Професійні стандарти в маркетингу – стаття Ірини Лилик у журналі Маркетинг в Україні №1-2/2025
3. Маркетинговий активізм. Україна задає тренди – стаття Наталії Писаренко у журналі Маркетинг в Україні №5-6/2025
4. Освітні лабіринти: як ми шукали компас для НАУ/КАІ – стаття Єви Бережної та Олега Нобра у журналі Маркетинг в Україні №3/2025
5. Про еволюцію маркетингу та майбутнє маркетингової освіти – інтерв’ю з Михайлом Окландером
6. Про маркетинг, освіту та роль університету – інтерв’ю з Назаром Глинським