Новий випуск журналу «Маркетинг в Україні» – №5-6/2025

Фінальний у 2025 році номер журналу «Маркетинг в Україні» вже доступний на сайті Української Асоціації Маркетингу.

Тренди, прогнози, думки в голос, результати досліджень і огляди звітів – усе це у новому випуску – #5-6/2025.
Зазираємо у 2026 рік: розглянемо споживчі тренди, клієнтський досвід, інфлюенсер маркетинг, економіку та спробуємо зрозуміти як взаємодіяти зі штучним інтелектом.

Насичений інсайтами і корисними підказками – читайте!

ПОКУПЕЦЬ 2026: ТРЕНДИ, ОЧІКУВАННЯ ТА ТОЧКИ ЗРОСТАННЯ

Вікторія Кононова, фахівчиня з ринкових досліджень, NielsenIQ Україна

Почався період активного планування 2026 року. Відповідно, питання, які хвилюють з року в рік, залишаються і цього разу: «Яким буде покупець? Що буде актуальним? На які тренди робити ставку, а до чого ринок ще не готовий?». Команда NielsenIQ Україна бачить відповіді на них на основі всебічного аналізу споживача та його покупок протягом 2025 року. При цьому у статті наведено аналіз чинників, що впливали на формування споживчої поведінки протягом останніх 5 років. Їх аналіз зроблено на підставі дослідження глобальної команди NielsenIQ «The Shift – How FMCG and T&D Transformed in 5 Years».

У статті наведено тренди, що формують поведінку споживача-2026.

Наприклад, сьогоднішні покупці шукають гармонію. Саме тому, згідно зі звітом «Consumer Outlook: Guide to 2026», найпершим фактором, що впливає на довіру до бренду, є якість продукту та стабільність, потім йде обслуговування клієнтів та оперативність реагування, а на третьому місці – виробництво товару у рідній країні користувача.
В Україні, за результатами дослідження «Shopper Trends», більше чверті онлайн-покупців купують FMCG продукцію онлайн для регулярного поповнення запасів. До того ж, українці готові витрачати майже на 1500 грн більше під час онлайн-шопінгу для дозвілля, ніж в офлайні.

Власні торгові марки – це вже не лише про економію, а й про можливість отримати якісний товар за нижчою ціною. Фактично, понад половини респондентів у світі вважають, що ВТМ не поступаються відомим брендам. Майбутнє зростання буде на боці тих, хто має багатогранну ціннісну пропозицію для споживачів.

Здоров’я та благополуччя – це вже не просто тренд, а про повноцінний стиль життя, де споживач шукає не лише продукти, а інновації та здоровіше майбутнє. За результатами дослідження «Global State of Health & Wellness 2025», 70% споживачів у 19 країнах світу проактивно регулярно займаються оздоровчими заходами, 55% готові витратити більше 100$ на місяць для свого оздоровлення і лише 19% зазначають, що вони не задумуються про своє здоров’я.

У найближчі роки варто звернути увагу на покоління Х, тобто тих, хто народився у період 1965-1980. Згідно з дослідженням «The X Factor», очікується, що покоління X лідируватиме у світових споживчих витратах з 2021 по 2033 рік, тому діяти варто негайно. Протягом наступних двох років представники цього покоління продовжуватимуть займати позиції на ринку праці та керуватимуть сімейними фінансами. Їхні діти вступатимуть до університетів, а їхні батьки потребуватимуть додаткового догляду чи допомоги. Звісно, це впливатиме на пріоритети та витрати покоління у найближчі роки.

Детально про тренди, результати досліджень та інсайти читайте у статті.

КЛІЄНТСЬКИЙ ДОСВІД: ТРЕНДИ 2025-2026

Олексій Цисар, СЕО 4Service Group | Юлія Твардовська, Head of CX Department, 4Service. Дослідниця клієнтського досвіду

Стаття – експертний погляд на еволюцію CX у світі та практичні рекомендації для українського бізнесу. Ми перебуваємо в унікальній точці трансформації клієнтського досвіду. З одного боку, дослідження Forrester фіксують, що якість CX досягла історичного мінімуму в 2024 році. З іншого – компанії з високим рівнем CX демонструють у 5,1 рази швидше зростання доходів порівняно з середніми по ринку. Парадокс? Ні. Це означає, що розрив між лідерами та аутсайдерами стає прірвою.

Для українського бізнесу ця дихотомія посилюється специфікою ринку: економічний тиск, інфляція та зміна споживчих пріоритетів змушують компанії фокусуватися на короткострокових тактиках. Проте саме зараз – найкращий момент для стратегічних інвестицій у CX. Чому? Бо 73% споживачів кажуть, що клієнтський досвід впливає на рішення про покупку, а 32% клієнтів йдуть після одного поганого досвіду [PwC, «Future of CX», 2023].

Ця стаття – не про теорію. Це практичний посібник, який поєднує глобальні тренди від Mintel, стандарти від Bain & Company та Forrester, з реаліями українського ринку. Розглянуто три рівні трансформації CX – «Дім», «Спільнота» та «Глобальні зміни» – і надано конкретні інструменти для впровадження.

МАРКЕТИНГОВИЙ АКТИВІЗМ. УКРАЇНА ЗАДАЄ СВІТОВІ ТРЕНДИ

Наталія Писаренко, Директорка (гарант) магістерської програми Маркетингова і Бізнес Аналітика, University of Exeter, UK | Єва Кіпніс
Професорка, University of Bradford, UK

Коли маркетинг стає зброєю: відповідь на виклики часу. Зрозуміло, що ні в кого з професійних маркетологів немає сумніву, що маркетинг дійсно має інструментарій, адаптований для роботи в умовах вкрай нестабільного середовища. За останні роки цей інструментарій стрімко розвивався та адаптувався, і сьогодні формує помітний тренд в розробці стратегії брендів та маркетингу в цілому – це і є маркетинговий активізм.

Концепція маркетингового активізму (англ. marketing activism) є відносно новою. Сьогодні маркетинговий активізм означає стратегії маркетингу, спрямовані на підтримку чи просування соціальних, політичних або екологічних цінностей, що узгоджуються з місією та принципами бренду.

Дослідження авторок, проведені в Україні разом з колегами з Великої Британії, Італії, США та Данії  дозволили їм виокремити три форми воєнно-орієнтованого маркетингового активізму залежно від сенсів, які вони транслюють: пом’якшення символічної загрози; підтвердження згуртованості та спільної ідентичності; сприяння колективному опору економічній силі.

У статті наведено приклади маркетингового активізму в Україні та світі, різницю маркетингового активізму та пропаганди, а також як споживачі реагують на такі прояви маркетингової активності.

Інфлюенсер маркетинг у Європі: стандарти взаємодії

Tudor Manda, Self-Regulation Development Manager, Deputy Head of Office, EASA

Щороку Європейський альянс із стандартизації реклами (EASA) збирає статистичні дані від організацій саморегулювання реклами (SROs) по всій Європі щодо кількості рекламних оголошень, перевірених до або після їх публікації. Це – безпосередній показник споживчих тенденцій, їхніх очікувань і сфер, які потребують особливої уваги. Можна сказати, що це своєрідний стетоскоп, який «прослуховує» пульс реакції аудиторії на рекламні тренди.

Хоча маркетинг з залученням інфлюенсерів залишається новим видом реклами, цей ринок складає €27,93 млрд у світі. Він зріс у 22 рази за десятиліття, з €1,2 млрд у 2014 році, і продовжує зростати з вражаюче високим щорічним показником 33%, згідно з Influencer Marketing Benchmark Report 2025.

Великий обсяг цього сектора сильно фрагментований і здебільшого децентралізований. Важливим є інтеграція цих нових учасників рекламної екосистеми у ширшу професійну спільноту та забезпечити їхній внесок у побудову довіри споживачів, бізнесу та представників державних органів до рекламної галузі. Законодавство щодо реклами та стандарти саморегулювання застосовуються до всіх медіа, включаючи маркетинг з залученням інфлюенсерів. Однак, їхнє впровадження у фрагментованому секторі з великою кількістю учасників є великою проблемою, особливо враховуючи, що творці контенту не дотримуються юридичної термінології та технічних понять. AdEthics – відповідь на цей виклик. Завдяки зрозумілому та прикладному підходу, AdEthics є програмою навчання та сертифікації для творців контенту з метою розуміння відповідальної реклами. Мета полягає у підвищенні стандартів у всій галузі шляхом просування професіоналізму, підзвітності та прозорості.

UX-дизайн для «вразливих» груп користувачів

Алла Одеяненко, Провідний спеціаліст із продуктового дизайну та досліджень у Google, US

У кризовій зоні цифрові сервіси перетворюються зі зручностей на критично важливі канали для банківських операцій, зв’язку та доступу до державної допомоги. Однак самі умови кризи – нестабільні мережі, відключення електроенергії та підвищена тривожність користувачів – створюють величезні перешкоди для доступу. Продукт, який не створений для такої реальності, перестає бути надійним інструментом і перетворюється на ще одне джерело стресу.

Таке середовище вимагає нового підходу до дизайну, заснованого на стійкості та емпатії. Україна є потужним прикладом. Країна з надзвичайним рівнем впровадження цифрових технологій, що може похвалитися 79% проникненням інтернету та провідним у світі державним застосунком «Дія». Проте ці досягнення співіснують зі складною реальністю «вразливих груп». Це не тільки люди похилого віку, де лише 42% громадян віком понад 70 років регулярно користуються інтернетом , але й внутрішньо переміщені особи, що намагаються відновити документи, люди з інвалідністю, які стикаються з недоступними інтерфейсами, та мешканці регіонів зі слабким мобільним зв’язком. Таке середовище вимагає нового підходу до дизайну, заснованого на стійкості та емпатії.

Стаття призначена для дизайнерів, маркетологів, розробників, дослідників та продакт-менеджерів, які створюють продукти для цих складних умов. Вона пропонує фреймворк принципів стійкого UX з порадами зі створення цифрових продуктів, які є не лише функціональними, але й надійними, стабільними та по-справжньому людяними.

УКРАЇНЦІ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ВИКОРИСТАННЯ В ЖИТТІ Й ПОКУПКАХ

АНАСТАСІЯ ЯМЕЛИНЕЦЬ, Клієнт-партнерка Kantar Ukraine

Вересневе дослідження Kantar показало, що для більшості ШІ перестає бути чимось далеким – він поступово переходить у площину звичного інструмента, який робить життя трохи простішим. Сьогодні шестеро з десяти українців уже користуються ШІ, і це – більше, ніж просто технологічна цікавість.

У більшості випадків він не сприймається як «штучний інтелект», а радше як зручний сервіс, який допомагає у багатьох сферах життя. Найчастіше він стає корисним під час вирішення складних питань (31%), у роботі (29%) та навчанні (28%). Ще 18% інтегрують технологію у побут: для планування справ, складання списків чи покупок. Крім того, ШІ дедалі частіше використовують для творчості (15%) та спілкування (10%).

Технологія приваблює не лише функціональністю, а й людським виміром. 35% українців подобається її швидкість і зручність, 28% вбачають користь застосування ШІ у роботі з текстами та ідеями. Для чверті користувачів це ще й «безпечний простір», де можна поставити будь-яке запитання без осуду, а для 10% – джерело мотивації та підтримки, яке допомагає впорядкувати думки.

Близько 20% взаємодіють зі штучним інтелектом щодня, ще 27% – кілька разів на тиждень. Це вже не поодинокі експерименти, а частина звичного цифрового ритму.

Помітно змінюється і ставлення: якщо ще недавно ШІ асоціювався з ризиками чи фантастичними сюжетами, то тепер 25% українців уже вважають ШІ звичною технологією – на рівні зі смартфонами чи пошуковими системами, а ще 15% вважають, що він невдовзі стане таким. Тобто для 40% українців штучний інтелект – не майбутнє, а частина сьогодення. ШІ поступово проходить той самий шлях, який колись пройшли пошукові системи чи смартфони – з інновації у повсякденність.

У статті ще більше даних, у тому числі у про те, як ШІ допомагає українцям робити покупки, чого українці очікують від ШІ-помічника у шопінгу і що це означає для бізнесу.

ТРЕНДИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЕЛЕКТРОННІЙ ТОРГІВЛІ

АЛЛА ПЕТРИЧЕНКО, Засновниця платформи Shop-Express

На сьогоднішній день автоматизація процесів на основі штучного інтелекту вже стає необхідною – інакше можна не встигнути за шаленим темпом розвитку онлайн-торгівлі. Завдяки можливості прискорити майже будь-який бізнес-процес ШІ-інструменти сприяють збільшенню прибутку та оптимізації витрат на маркетинг.

Впровадження інструментів на основі штучного інтелекту значно підвищує прибутковість e-commerce в усьому світі. Ця тенденція зумовлена автоматизацією, яка значно спрощує робочі процеси та прискорює виконання завдань для співробітників. Тому і платформа Shop-Express активно впроваджує та інтегрує цих невидимих, але дуже корисних помічників для бізнесу.

Розмаїття інструментів на основі штучного інтелекту дає можливість впроваджувати їх у різні типи задач. Зокрема, вони можуть бути корисними для:

1. Автоматизації рутинних процесів. Це вивільняє час, який співробітники можуть приділити вирішенню більш складних і креативних завдань. Зокрема, автоматичне написання, рерайт і переклад текстів, генерація референсів та ескізів скорочує час виконання завдань, пов’язаних зі створенням контенту.
2. Персоналізації реклами і комерційних пропозицій. Це значно підвищує шанс на позитивний зворотний зв’язок від клієнта. У свою чергу, це збільшує лояльність і примножує конверсію, що покращує результат кожної маркетингової кампанії. За допомогою інструментів для персоналізації можна ефективно працювати із постійними клієнтами – підвищувати лояльність, мотивувати до повторних покупок.
3. Збору та обробки аналітичних даних. Це, а також їх зручне візуальне подання (графіки, інфографіки тощо), наочно демонструє тенденції ринку і результат маркетингової стратегії. Це дозволяє швидко оцінити її ефективність і так само швидко скоригувати чи доопрацювати.

Усе це дає можливість працювати швидше, ефективніше і якісніше, а отже, підвищує конкурентоспроможність бізнесу.

Читайте у статті про найпоширеніші та успішні приклади впровадження ШІ.

ВІД РУЧНОЇ ПРАЦІ ДО ОРКЕСТРАЦІЇ: ЯК ШІ ТРАНСФОРМУЄ ДОСЛІДЖЕННЯ

Олександр Панченко, Head of Product Design, NaceAI

Ще у звіті State of User Research 2023 від User Interviews, 20% дослідників повідомили, що вже використовують ШІ у своїй роботі, а ще 38% планували впровадити його незабаром. Це означало, що більшість команд або експериментували зі штучним інтелектом, або очікували цього, а не розглядали його як далеку тенденцію.

Згідно зі цьогорічним звітом State of User Research від User Interviews, впровадження штучного інтелекту стало найбільш статистично значущою зміною для дослідників, що, очевидно, призводить до значного зростання. Maze Future of User Research Report 2025 показав, що 58% продуктових фахівців використовують ШІ у процесі дослідження, а 74% покладаються на ШІ для аналізу даних користувацьких досліджень. Ці цифри відображають перехід від «експериментів з новим інструментом» до «інтеграції ШІ в робочий процес дослідження».

Робота змінюється від «робити все вручну» до «оркеструвати, перевіряти та впроваджувати результати ШІ». Це включає кілька нових навичок:

• Створення запитів як дослідницьке мистецтво
• Критична оцінка результатів ШІ
• Проєктування робочих процесів та управління

У статті знайдете ключові концепції ШІ у практичних UX-термінах, типи ШІ, актуальні для UX-досліджень, типовий стек досліджень на основі ШІ та як команди використовують GenAI.

ЧИ ЗАМІНИТЬ AI PR-СПЕЦІАЛІСТІВ?

Олександра Говоруха, Керівниця з міжнародних зв’язків з громадскістю у ІТ компанії Sigma Software Group

Чи, на вашу думку, занепокоєння довкола AI у сфері PR є перебільшеним? Чи може штучний інтелект повністю автоматизувати роботу комунікаційників? І чи здатен він замінити людину-спеціаліста з PR? Давайте розберемось.

Згідно з 2025 Comms Report, понад 37% комунікаційних професіоналів уже регулярно використовують generative AI-інструменти. Це нова норма та основа ефективності сьогодні. Коли AI використовується етично, він не просто підвищує продуктивність. Він підсилює стійкість. Дає швидкість, коли це справді важливо. Дає простір і час подумати, вдосконалити – і залишатись людьми зі своїми емоціями і почуттями.

PR завжди базувався на довірі. Але в епоху AI довіра формується у двох площинах – між людьми та в структурованих даних, які читають алгоритми. AI змінює те, як вибудовується репутація. Довіра належатиме тим, хто зможе масштабувати автентичність, впливати на алгоритми й залишатись при цьому по-людськи людяним. Бренди, які оволодіють обома вимірами, володітимуть репутацією майбутнього.

У статті знайдете добірку застосунків, що можуть зробити ефективнішою вашу роботу – інструменти AI, які спрощують роботу PR-фахівця. А також детально про ризики, пов’язані з AI, та як побудувати AI-ready репутацію.

КРИХКА РІВНОВАГА: ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ 2025-2026

ОЛЕКСАНДР СОКОЛОВ, Генеральний директор Pro-Consulting

Економіка України наближається до 2026 року у непростому стані. Макроекономічна ситуація залишається доволі складною, проте Україна демонструє адаптивність попри триваючі бойові дії. За останні 2 роки темпи відновлення економіки виявились більш стриманими, ніж очікувалось. За підсумком 2024 року реальне зростання ВВП склало всього 2,9%, що є суттєвим сповільненням після 5,5% у 2023 році. За даними Державної служби статистики України, за І квартал 2025 року реальний ВВП зріс всього на 0,9% (до відповідного кварталу попереднього року), а за ІІ квартал – лише на 0,7%. За оцінкою НБУ, у 2024 році українська економіка наблизилася до свого потенційного рівня – можливого рівня виробництва за наявних ресурсів. Це означає, що Україна більшою мірою «вичерпала» свої можливості до швидкого зростання за наявної пропозиції робочої сили, капіталу та технологій. За останніми прогнозами, очікуване зростання реального ВВП у 2025 році становите 1,9% (за даними НБУ).

У статті – аналіз зовнішньоекономічної діяльністі України, динаміка курсу валюти, інфляційні очікування, фіскальна ситуація, виклики та прогнози економіки країни.

Вибір банку 2025: що важливо бізнесу

Лідія Кулиба, Керівниця відділу досліджень у сфері фінансів та ритейлу, CBR | Анастасія Косович, Менеджерка проєктів відділу досліджень у сфері фінансів та ритейлу, CBR

Бізнес старається адаптуватись і працювати всупереч тим проблемним ситуаціям, які постають перед ним. І про це частково говорить співвідношення відкритих та закритих бізнесів.

Якщо говорити про юридичних осіб, то число реєстрацій нових суб’єктів з початку повномасштабного вторгнення повільно, але все ж зростало. За даними Держстату, станом на 01.10.2025 року налічувалось близько 1,548 тис. юридичних осіб (проти 1,518 тис. в аналогічному періоді 2024 року). Найбільше підприємств зосереджено у м. Київ (394 тис.), найменше – у Чернівецькій області (18 тис.). По галузям лідирують оптова торгівля (452 тис.), операції з нерухомим майном, професійна, наукова та технічна діяльність (182 тис.), переробна промисловість (121 тис.).

Щоб проаналізувати співпрацю бізнесу з банками в Україні, звернемось до результатів регулярного дослідження компанії CBR щодо специфіки використання банківських послуг підприємцями та підприємства.

За даними дослідження CBR, найчастіше за вибір банків для бізнес-діяльності відповідає директор (у випадку з ЮО) або безпосередньо власник бізнесу (у випадку з ФОП). І що цікаво, впродовж останнього року ці особи стали частіше долучатись до цього процесу, аніж раніше. Звісно, для ФОП це нормально, коли власник частіше сам бере відповідальність за вибір оптимального за усіма умовами банку. Однак, у випадку з ЮО це дає нам зрозуміти те, що початок співпраці з тією чи іншою банківською структурою є досить важливим рішенням, яке керується не лише зручністю, але й, можливо, виживанням бізнесу в подальшому.

У статті читайте результати дослідження щодо критеріїв вибору банків для ФОП та ЮО, поточного користування банківськими послугами та потребами у банківських послугах, а також про те, як бізнес комунікує з банками.

ЕКОСИСТЕМА МАРКЕТИНГУ ДЛЯ САЙТІВ IT-КОМПАНІЙ

КАТЕРИНА ШУМІЛКІНА, Співвласниця IT-компанії Kitrum, керівниця відділу маркетингу та відділу роботи з клієнтами

Маркетинг має спиратись на точні дані. Рішення щодо позиціювання, структури сайту, вибору сегментів і каналів працюють ефективно лише тоді, коли підкріплені вимірюваннями.

Логіка досить зрозуміла: спершу дані, потім рішення, а вже після – виконання. Для бізнесу і зокрема IT-аутсорсингу це означає:

• обґрунтовувати позиціювання перевіреними потребами ринку;
• проєктувати структуру сайту під реальні сценарії користувачів;
• створювати контент під конкретні дії – ознайомлення, порівняння, звернення;
• добирати канали за підтвердженою ефективністю;
• визначати вимірювані показники для кожного етапу воронки.

І коли маркетинг-система працюватиме як цілісний механізм, а не набір окремих дій, ви отримуєте результат: ліди, конверсії, утримання. Що наразі є базовою умовою конкурентоспроможності для бізнеса.

БРЕНД РОБОТОДАВЦЯ 2026: ШВИДКІСТЬ, ЩИРІСТЬ, ЛЮДЯНИЙ AI

ЮЛІЯ ДРОЖЖИНА, Employer Brand Lead в MEV

Пошукач взірця 2025 року не просто шукає вакансію – він вивчає компанію. Досліджує, читає відгуки, перевіряє репутацію. І це вже не виняток, а нова норма: за даними Glassdoor, 83% кандидатів переглядають рейтинги роботодавців перед тим, як податись, а 53% шукають додаткову інформацію одразу після перегляду вакансії.

Це змінює саму логіку рекрутингу. Згідно з BuiltIn Talent Trends 2025, брендинг роботодавця входить у топ-3 найефективніших каналів залучення талантів – на рівні з job-платформами, агентствами та outbound-сорсингом. Сьогодні рішення кандидатів визначає не лише зміст вакансії, а й репутація компанії, її голос, поведінка та ставлення до людей.

Для бізнесу це означає одне: Employer Brand більше не допоміжна функція HR, а частина стратегії розвитку. Якщо ми хочемо залучати людей, здатних не просто встигати за змінами, а створювати їх – ми маємо показувати, як компанія мислить, приймає рішення і тримає слово. Саме з цього починається сильний бренд роботодавця 2026 року.

СТРАТЕГІЧНИЙ МАРКЕТИНГ ТАЛАНТІВ: СИНЕРГІЯ HR ТА МАРКЕТИНГУ

ЯНА НАРИНСЬКА, CEO, Marketing Director у компанії Pixelco LLC

Зміни у структурі попиту на робочу силу, еволюція ціннісних орієнтирів професіоналів та технологічна динаміка радикально перепроєктовують природу взаємин компанії та людей і показують обмеженість традиційних практик найму.

Стратегічний HR-маркетинг талантів пропонує нову оптику – розглядати людський капітал як динамічну екосистему, у якій кожна точка контакту, кожне повідомлення і кожна дія впливають на здатність залучати й утримувати найкращих. І у цій статті ми розглянемо цю екосистему як цілісну модель: з її теоретичною логікою, аналітичними індикаторами, формулами й доказовими підходами, що дозволяють перетворити роботу з талантом із тактичної практики на стратегічний актив.

За останні роки бізнес-середовище пережило кілька потужних зрушень, які докорінно змінили те, як компанії оцінюють своїх співробітників та як працівники сприймають роботодавців.
У статті – ключові тенденції, дані та виклики, які формують сучасну екосистему талантів, а також методологічна база HR-маркетингу: фреймворки, моделі, підходи.

ПРОФЕСІЙНІ ПЕРЕХОДИ 2025. БЛІЦ-ІНТЕРВ’ю

2025 рік став часом активних кар’єрних змін для маркетологів в Україні. Частина з них – це не просто перехід із компанії в компанію, а зміна галузі. Журнал «Маркетинг в Україні» поспілкувався з директорками з маркетингу, які цього року зробили саме такий крок – залишили знайомі ринки та увійшли в нові для себе сфери.

Журнал «Маркетинг в Україні»

Журнал видається ГО «Українська Асоціація Маркетингу» з 1998 року. Понад чверть століття транслює на своїх сторінках аналітичні огляди, результати досліджень, висвітлює практичні кейси та подає думки провідних маркетологів України та світу.

Усі випуски видання доступні на сайті УАМ у розділі ЖУРНАЛ.

Випуски 2025

Упродовж 2025 року вийшло 4 номери журналу «Маркетинг в Україні», кожен з яких мав свій тематичний акцент:

• #1-2/2025 – «Професія Маркетолог»: огляд професійного стандарту «Маркетолог», викликів та розвиток професії, компетенцій та ролі у бізнесі.
• #3/2025 – «Маркетинг в умовах полікризи»: практичні кроки для українських брендів в умовах формування нової парадигми маркетингу.
• #4/2025 – «Маркетингові дослідження»: детальний огляд ринку маркетингових досліджень, прогнози розвитоку галузі, використання ШІ, а також роль, обовязки та навички фахівця з маркетингових досліджень.
• #5-6/2025 – «Тренди 2026»: дослідження, прогнози, інсайти у сфері маркетингу, з чим крокуємо у 2026 рік.